Отже, ЕСТЕТИКА – це, насамперед, наука про почуттєво-емоційне освоєння нашого життя і природу естетичної свідомості, про феномен прекрасного і неповторний світ мистецтва, які існують як результат художньо-творчої діяльності людства.

Есте́тика (грец. αισθητικός — чуттєво пізнавальний, від aisthēta — відчутні речі та aisthanesthai — пізнавати) — філософська наука, що вивчає природу (завдання, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття), наука про прекрасне.

Естетика вивчає ціннісне ставлення людини до явищ буття, яке може бути: прекрасним, потворним, сатиричним, гумористичним, трагічним, комічним, піднесеним та ін. Крім того естетика досліджує закономірності естетичної діяльності суспільства, закономірності естетичного сприйняття людиною дійсності тощо.

Пов'язаний із створенням, відтворенням і сприйняттям прекрасного в мистецтві та житті.

Естети́зм (з грецької «почуттєвий, здатний відчувати») — напрямок в мистецтві кінця 19 початку 20 століть, що виник в Англії, як реакція на стриманий стиль вікторіанської доби. Основне філософське підгрунтя цього погляду була ідея мистецтва заради мистецтва, яка сформувалася ще в античні часи.

Есте́тика — філософська наука, що вивчає природу естетичної свідомості, наука про прекрасне. Естетика — наука про чуттєве пізнання світу; наука про неутилітарне, споглядальне або творче …